Як я подружилася з мультиваркою
Як я подружилася з мультиваркоюЗовсім недавно мої стосунки з кухнею були, м'яко кажучи, напруженими. Я навіть яєчню примудрялася спалити або зварити макарони в кашу. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я сприйняла це не як подарунок, а як виклик.
Перший час я боялася її навіть увімкнути. Вона стояла на стільниці, чорна та блискуча, наче щось із космічного фільму. Але голод не зважає на страхи, і я таки наважилася її увімкнути.
На сайті найпростішим рецептом виявилися "Ліниві голубці". Назва мене надихнула. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Натиснула кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік вийшов з кімнати здивований: "Невже ти готуєш?".
Коли я відкрила кришку, то була вражена. Це була нормальна готова вечеря! Соковита, гаряча, їстівна! Ми з'їли все за півгодини.
Тепер ми з мультиваркою - єдине ціле. Вона рятує мене щоразу: страви виходять ідеально, без мого контролю і олія не бризкає на всі боки. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.
頁:
[1]